ПРОТЕСТИ ПЕРИФЕРІЙНИХ ГРОМАД: ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ

Одним із ключових завдань реформи місцевого самоврядування є збалансування інтересів адміністративних центрів та периферійних населених пунктів у новоутворених об’єднаних територіальних громадах (ОТГ). За даними міжрегіонального дослідження, проведеного в 2016 році Асоціацією сприяння самоорганізація населення, побоювання мешканців, що для периферійних територій доступність послуг може знизитись, і що вони залишаться сам на сам зі своїми проблемами, є одним із головних аргументів проти об'єднання. Дослідження показало, що жителі невеликих сіл стурбовані перспективою того, що тільки центри ОТГ виграють від об'єднання, а периферія може тільки програти[1].

На сьогодні можна визначити два типи ОТГ. Перший це так звані симетричні громади, де населення більш-менш пропорційно розподілене поміж поселеннями. Другий типасиметричні ОТГ, де адміністративний центр домінує: в ньому проживає більшість жителів і збирається більшість податків, відповідно, й більшість депутатів ради представляють центр.  В асиметричних ОТГ завжди існує ризик того, що нечисельні представники, обрані від периферії, – депутати та старости, будуть не в змозі відстоювати інтереси своїх виборців повною мірою, оскільки просто не матимуть достатнього впливу на порядок денний і голосування в раді.

Для успішного просування реформи рівноправність територій, особливо в перших утворених ОТГ, має критичне значення. Особливо для тих громад, які мають сумніви щодо об’єднання. Адже спроможність та сталість перших ОТГ є індикаторами результативності реформи місцевого самоврядування.

Під спроможністю та сталістю ОТГ треба розуміти не лише їх фінансове забезпечення, але й ефективне, прозоре та підзвітне управління громадою, рівноправний доступ до бюджетних ресурсів всіх населених пунктів ОТГ, включення периферійних громад у процес прийняття рішень, постійні консультації та діалог із їхніми мешканцями.

Якщо з фінансовою спроможністю в ОТГ ситуація складається непогано  (надходження до місцевих бюджетів зростають, держава фінансує чимало проектів розвитку), то із врахуванням інтересів мешканців периферійних громад ситуація виглядає складніше. Зокрема, в окремих ОТГ ще на старті процесу об’єднання відбувалися протести мешканців периферійних громад через неврахування їх думки при об’єднанні. В деяких випадках конфлікти продовжуються і після об’єднання.

Такі ситуації, щоправда, не є повсюдними. Однак, якщо вони виникають, то привертають увагу інших громад і негативно впливають на динаміку реформи та виступають своєрідною «антирекламою» децентралізації.

Протести були виявлені в Івано-Франківській, Хмельницькій, Чернігівській, Кіровоградській, Одеській областях. У рамках дослідження розглянуто п’ять випадків, коли мешканці протестували проти приєднання їх громад до суміжних без погодження із ними.

Основними  причинами виявлених протестів та конфліктів стали: відсутність повноцінних консультацій із мешканцями,відсутність чітких процедур проведення громадських обговорень щодо об’єднання громад із зазначенням квот представництва,зловживання головами ОТГ своїм посадовим становищем, домовленості про об’єднання з іншими громадами без згоди мешканців, деструктивний вплив місцевих бізнес-еліт на процеси об’єднання, «приватизація» ними нових ОТГ.

Це стає причиною судових позовів мешканців проти рішень власних органів місцевого самоврядування та ігнорування виборів периферійними громадами, які  залишаються без законних представників в раді ОТГ.

Прикладом протесту може стати ситуація в с.  Подорожнє  Великоандрусівської ОТГ, Кіровоградської області. Село Подорожнє входить до складу Великоандрусівської ОТГ. Кількість населення 1742 особи. Мешканці села протестували проти входження до Великоандрусівської ОТГ. На акціях протесту вони озвучували свою готовність підтримати приєднання до районного центру – міста Світловодська[2]. Але органи влади міста Світловодськ не проявляли особливої активності у приєднанні до себе приміських сіл.

Загальні збори громадян, за словами протестуючих, проводились. На зборах більшість присутніх виступили «проти» приєднання до Великої Андрусівки. Однак виборчий процес спинити не вдалось.

Представники Громадського руху «Український вибір», скориставшись невдоволенням мешканців, проводили агітацію за створення «територіальної громади села Подорожнє». Наразі проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо незаконного створення так званих «народних органів місцевого самоврядування» на базі окремих «територіальних громад»[3].

18 грудня 2016 року були проведені вибори і Подорожнє ввійшло до складу Великоандрусівської ОТГ. Обрані представники Подорожнього в раді відзначають, що їм складно отримати проекти рішень та інші документи від виконавчих органів ради ОТГ.

Депутат Великоандрусівської ОТГ від села Подорожнє Наталія Пруднікова в інтерв’ю місцевим ЗМІ повідомила, що спостерігається перешкоджання з боку голови та секретаря ОТГ в отриманні документів. Зокрема, на прохання надіслати проекти рішень до засідання ради, відповідь не надходить. У квітні 2017 року головою ради був підготовлений проект рішення, згідно із яким депутати місцевої ради мають платити за отримання будь-якої інформації. За словами депутатки, «Коли я звернулась із запитом по землі, мені запропонували сплатити 450 грн. за те, щоб отримати цю інформацію». Також, за її словами, в громаді не обговорюється жоден проект рішення, в тому числі проект Статуту об’єднаної громади[4].

Інший приклад спротиву можна знайти в селі Сичавка Одеської області. У 2015 році до Сичавської сільської ради надійшли дві пропозиції від двох населених пунктів – м. Южного та села Визирка про об’єднання з ними. Сичавська громада територіально наближена до м. Южного, вона пов’язана з ним інфраструктурою та економічно. Тому мешканці громади схиляються до приєднання до міста.

Однак більшість депутатів Сичавки проголосували за варіант приєднання до Визирки, з якою, на думку мешканців Сичавки, вони пов’язані менше. Цього ж року сільська рада намагалася провести громадські обговорення, однак процедура була порушена і питання перенесли на рік.

За рішенням голови Сичавської сільської ради, 2 серпня 2016 року пройшли повуличні повторні слухання. Частина з них пройшли спокійно, частина, за словами місцевих активістів, були зірвані місцевими депутатами. Місцевий волонтер та активіст повідомив, що «… під час усіх обговорень депутати сільської ради з активістами, які прагнуть об’єднання з Южним, як і належить, збирали підписи у людей, вказуючи їх паспортні, а також усі інші необхідні дані. Було зібрано 920 підписів людей із загальної кількості 1600 жителів Сичавки, які в ній прописані та мають право голосу. Таким чином, більшість уже висловила свої побажання об’єднатися з Южним»[5].

Сільські депутати своїм рішенням відмінили рішення сільської голови про проведення обговорень та призначили проведення консультативного опитування шляхом таємного голосування з питань об’єднання. На таємному голосуванні більшість голосів набрав варіант приєднання до Визирки. Активісти заявили про підкуп та численні порушення. Рада провела ряд позачергових сесій, розсилаючи проекти рішень за 2 дні до засідань, тобто з порушенням законодавства. Під час розгляду рішення про об’єднання із Визиркою мешканці заблокували приміщення сільської ради, і депутати прийняли рішення про приєднання на вулиці під стінами ради[6]. У відповідь на це рішення мешканці перекрили дорогу Одеса - Южний[7]. Зараз активісти намагаються скасувати рішення ради в судовому порядку.

Активісти села Сичавка вважають, що на процес об’єднання із Визиркою впливає компанія «ТІС» великий портовий оператор, яка зацікавлена в сичавських приморських землях[8].

Таким чином, протести мешканців периферійних громад були спричинені, в першу чергу, закритістю процесу об’єднання територіальних громад. Формальне проведення консультацій, відсутність повноцінних масових обговорень, роз’яснень, навіть у маленьких селах, де нескладно організувати збори мешканців, призводять до конфліктів, бойкоту виборів, позовів до суду, незаконної реєстрації «територіальних громад». Оскільки мешканці в сільських населених пунктах недостатньо обізнані щодо своїх можливостей та прав законно впливати на владу, вони виражають свою позицію через протести.